ПІСНЯ ІРЛАНДСЬКОГО ПОВСТАНЦЯ
З чим порівняні будуть і зелень полів,
І смарагди казкових дібров,
І журливі пісні наречених і вдів,
В котрих чути і біль, і любов?
Вірність краю, що лагідна ніжність сама,
Збережу до кінця моїх днів.
Хай і кажуть: «Країни твоєї нема,
Бо Ірландія – вигадка й міф».
Гуркіт вибухів… Крики… Міста у вогні…
Мертвих друзів пилюка вкрива…
Боягузи ж шепочуть у вуха мені
Злі, підступні й зрадливі слова:
«Тут, в Ірландії, вічна триває війна,
Весь просякнутий кров’ю мундир…
А Америка втілює мрії сповна –
Там добробут, там спокій, там мир.
Тож навіщо губити себе в боротьбі?
Стільки легких шляхів! Обирай!»
Тільки я збережу мою вірність тобі –
Мій нещасний сплюндрований край.
Пісні рідної матері навіть у сні
Тішать душу, розвіюють тінь.
Щоби битись, достатньо згадати мені,
Як шепоче у полі ячмінь.
Ворог каже: «Я добре плачу за уклін!
Підкорись! Я забуду свій гнів!»
Заряджаю у відповідь я карабін:
Влучний постріл – він кращий від слів.
Страх відходить, бо я, як загину, у мить
Стану вітром у вітах дібров,
Що тихесенько пісню свою шепотить,
Про надію, про волю й любов!
😍 підтримати ЗСУ: https://savelife.in.ua/donate/
▶️ канал автора: @Edvinsmollett1983 ◀️
♥️ для добродіїв, котрі бажають підтримати літературні та волонтерські проєкти Едвіна Смоллетта, картка Приватбанку: 4149499391480736 ♥️
розгорнути опис
згорнути опис
