Гідність і її відсутність у «с@к», або чим відрізняються іноземні агенти в Україні та на Росії

Історія з «іноземними агентами» починалася на Росії з грантівським фінансуванням діяльності, яка виходила з західних доктрин, починаючи від прав людини закінчуючи толерантністю, гендерною рівністю, захистом циган та домашнім насильством. Тобто на пострадянському просторі люди виявили готовність помічати проблеми за які платять. Сумління ніяк не визначало суспільної активності. А раз платять, то чому б не погодитися на статус конченої суки, мовляв це владі має бути соромно за таврування суспільно активних громадян з позицією. І це дуже правильний напрямок думок, якщо власного сорому нема, то доводиться апелювати до сорому влади.
Росія Росією, але в Україні така сама проблема іноземних агентів, тобто кончених с@к. Різниця полягає лише у тому, що в Україні кончені су@ки мають гідність і ніколи не погодяться підписуватися іноземними агентами, а будуть працювати на іноземні інститути проти України під прикриттям патріотів та навіть націоналістів.