🏠 https://t.me/Malwa_Krzhanivska 🏠
🖼️ Арт авторства I miei salvataggi 🖼️
На самому дні найсинішого теплого моря
Було в Посейдона сім доньок, сім ніжних перлин.
Шістьох, синьооких, вберіг він від смутку і горя,
А сьома, інакша, з очима, мов мокрий полин,
Любила вогні безтурботного міста, й мрійливо
Здалеку за ними тихцем споглядала з-за хвиль.
Й співала пісень, і тремтливих, і часом тужливих,
Під музику тиху, ледь чутну за декілька миль.
І якось у шторм, що на море наслав громовиці,
Вхопив й перекинув велике вітрильне судно,
Вона підхопила з води непритомного принця
Що борсатись в морі втомився і падав на дно.
Поклавши на березі, все милувалась обличчям,
Торкалась вустами і пальцями ледве прикритих повік.
І кроки почувши, пірнула і зникла пошвидше,
Та в серці застряг цей прекрасний земний чоловік.
І вже їй не їлось, і вже не раділось й не спалось,
Не тішило море, не тішили співи сестриць.
Бо серце її на тім березі жити зосталось
Під чорними віями, там, де залишився принц.
... Спало царство морське, і опівночі нишком царівна
Подалася до відьми, залишивши рідний поріг.
А и поміняти свій голос, дзвінкий і чарівний,
Свободу і море на пару гарнесеньких ніг...
Відьма морська подивилася, мов на дурненьку,
І втомлено мовила: "Плата в кохання проста.
Віддай мені голос свій, ніжний, лункий і тоненький,
А я тобі- ноги, що будуть натомість хвоста.
Та кожен твій крок буде мукою, ніби вузькою
Через стопи рапірою біль проникає в хребет.
О, забула додати- ти піною станеш морською,
Якщо принц твій коханий візьме й обере не тебе"
День летів, потім тиждень, пронеслося літо на крилах.
Виринали з-за обрію суден чужих міражі.
... Остання з романтиків жде пурпурові вітрила,
Рахуючи босими стопами кроки по лезам ножів.
Що скаже йому, як зустріне..? Нічого. Нічого.
Лиш буде дивитися в очі волога її німота.
І він не дізнається зречень й молитов за нього,
Він навіть про шторм той нічого вже не пам'ята....
Невгамовна любов захлинає невтомну аорту.
Вона жде на причалі, не маючи гадки у тім,
Що його корабель вже давно повернувся до порту,
Розминувшись із нею, і принц повернувся в свій дім.
... Вересневі дощі вже холодні. Пірнають невпинно
Зголоднілі мартини, і порт цього міста затих.
... Б'ються хвилі морські, залишаючи берегом піну,
І здається, співають, якщо дослухатись до них...
17.09.22
розгорнути опис
згорнути опис
