Батьки - це первинна ланка і сімейноцентрований підхід дійсно є найголовнішим. В Україні існує допомога для дітей зі спектром аутизму, для дітей ДЦП, але немає жодної підтримки для дітей з вадами слуху. Оскільки скринінг слуху новонароджених стає стандартом медичної допомоги в Україні, необхідно розробити програму раннього втручання, яка б відповідала за створення, підтримку та вдосконалення системи послуг, необхідних для підтримки дітей із втратою слуху та їхньої родини.
На жаль, 96% дітей з порушенням слуху народжуються у чуючій родині, і коли дитина ідентифікується як така, що має порушення слуху, часто відбувається порушення динамічної взаємодії батьків і дітей. Ця невідповідність між очікуваним і отриманим створює серйозну перешкоду для подальшої комунікації між дитиною та батьками. Тому батькам потрібна допомога.
Без реабілітаційного супроводу діти стикаються з проблемами в їхньому когнітивному та психосоціальному розвитку, та академічній успішності. У сукупності такі каскадні наслідки мають вплив у майбутньому для зайнятості та якості життя. Тобто батькам потрібно допомога, щоб вони знали як підтримати дітей таким чином, щоб всупереч проблемам зі слухом, діти могли інтегруватися та стати незалежними у комунікативно-мовленнєвому плані та відповідним чином розвивали свої інтелектуальні здібності.
Завдання команди з раннього втручання:
- пояснити батькам етапи розвитку слухосприйняття та мовлення,
- важливість щоденного спілкування,
- значущість батьків, як партнерів зі спілкування,
- інтерпретація слухових та комунікативних зусиль дитини після ампліфікації,
- створення індивідуальної програми для пенсійного супроводу на основі моніторингу слухомовленнєвих успіхів дитини,
- визначення освітнього маршруту.
Всі програми раннього втручання визнають батьків ключовим гравцем у процесі терапії. Навчання батьків приведе до найкращих результатів.
Коментує вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії, спеціаліст моніторингової роботи систем КІ MEDEL, Шепеленко Ніна Володимирівна.
розгорнути опис
згорнути опис