Траса Одеса – Київ. Mitsubishi L200 рухається з непристойною для мирного часу швидкістю.
Причина цьому не безкультур’я водія, а бажання в'їхати в місто – герой Київ до комендантської години. У водія немає ні спецперепустки, ні аргументованої причини чому не можна було в'їхати в місто в дозволений час. Але це з точки зору військових.
З точки зору водія-журналіста, привід досить вагомий: півдня він витратив на зйомки репортажу про кустарне виробництво бронежилетів в Ізмаїлі, що за 700 кілометрів від столиці.
https://www.youtube.com/watch?v=6pHZfOAddYY
Саме так в'їжджав в Київ перший пікап придбаний за кошти читачів “Української правди”.
Цьому передувало кілька тижнів спроб самотужки придбати авто в ЄС. Але реальність виявилась сильнішою за бажання. Це можна сприймати як рекламу, але процес пошуку авто був би ще довшим, якби не нардеп Андрій Герус.
Два інших пікапи доїжджали до столиці України спокійніше, але в результаті всі три автомобілі очікувала одна й та ж доля: всі вони відправлені на техогляд до офіційного дилера. Це теж зайняло певний час.
Всіма питаннями, щодо забезпечення необхідними запчастинами та пальним трьох авто, займався Арсен Ільїн, член Нацкомісії з цінних паперів.
Прискіпливе ставлення до того, що машини будуть передані в гарному стані народило думку про індивідуальний знак відмінності – дракон. Саме так на сленгу пікапи називаються і в мирний, і у воєнний час.
Таким чином, ми, а точніше машини виявились готовими для передачі українським бійцям лише в перших числах червня. Передача ключів, за збігом обставин, відбулася в сумну для окупантів дату – Україна міцно тримала оборону вже 100 днів.
Коли ви їдете на зустріч з українськими бійцями для передачі авто майже 800 кілометрів, є багато часу подумати як виглядатиме цей процес. Але жоден з уявлених сценаріїв не реалізовується: на в'їзді в прифронтове місто вас зустрічають хлопці в старій, непримітній іномарці.
Нею вони очолюють колону пікапів і ведуть нас до місця ночівлі – малозрозумілої, необжитої зони, в підземеллях якої насправді вирує життя.
Якщо ви думаєте, що там перебувають лише “кіборги” та “термінатори”, то це хибне уявлення.
На місці ми знайомимось з людьми самого різного толку, серед яких тендітні жінки-кухарі, класичні “ботани”, які відповідають за побудову зв’язку з цивілізованим світом, та водіїв автомобілів забезпечення.
Ночуємо в фоє, яке в мирний час відіграє роль коридору.
Коли прокидаємось, військові повідомляють що над місцем ночівлі пролетіло дві ракети. Але кого цим зараз здивуєш? Вони скрізь.
Ранок витратили на зйомки життя в Слов'янську.
https://www.youtube.com/watch?v=zvuL0_XkQwQ
Того ж дня вирушили у зворотному напрямку – на Київ.
Але не просто так – з нами причепом їхав пікап-ветеран тієї ж 95-ї бригади. Ця машина була підбита 152 міліметровим мінометом. Дякуючи Богу члени екіпажу вижили, але відновити автомобіль на місці було не можливо.
Таким чином цей пікап випадково відкрив написання другої сторінки участі “Української правди” та її читачів в допомозі фронту.
Завдяки вашим зусиллям було зібрано 1,05 мільйона гривень, з яких на купівлю цих трьох машин витратили майже 900 тисяч.
Залишок з вашого дозволу направимо на відновлення пошкодженого пікапа. Зі спілкування з хлопцями ми розуміємо, що потреба в авто цього типу надзвичайна.
Тому розраховуємо на вашу підтримку.
Відео: Дмитро Рясний, Дмитро Ларін, Наталія Кравчук, Микола Максимчук
___________________________________________________________________________________________________
Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/
Patreon: https://www.patreon.com/pravdaua
Сайт: https://www.pravda.com.ua
Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/
Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news
Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news
Telegram-канал "УП.Подорожі": https://t.me/ukrpravda_travel
Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda
Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record
розгорнути опис
згорнути опис