Коли питаєш українських захисників: "За що ти воюєш?", перше, що чуєш: "За майбутнє своїх дітей". Щоб вони росли вільними людьми у квітучій країні. Щоб їм більше ніколи не довелося шукати порятунку від ворожих ракет на чужині. Щоб у їхньому житті не було страху перед жахіттями війни.
Саме про це вірш нашого побратима Павла Вишебаби "Доньці", який вже перекладений 15 мовами. Інші воїни доєдналися до пропозиції Павла зачитати рядки цього вірша та поділитися світлинами своїх донечок і синів, які чекають батьків з перемогою.
розгорнути опис
згорнути опис
