Про ядерний шантаж і чому Путін завжди обирає ескалацію
Ядерний шантаж Путіна оснований на переконаності у слабкості колективного Заходу. Взагалі потрібно розуміти, що ВВП знаходиться у стабільному тренді ескалації і з нього не вийде до кінця своїх днів. Завжди, коли потрібно було обирати, Путін обирав ескалацію. Але окрім Путіна є ще інші. І вони можуть вийти з орбіти путінської переконаності у кволості і яловості Заходу, якщо кожна сторона з боку сил добра зробить свою роботу.
Перша, що треба розуміти – Україна є суб’єктом. Це сталося завдяки спроможності народу битися. Але просто битися – замало, потрібна суб’єктність на рівні еліт. З’явиться ця суб’єктність тоді, коли український істеблішмент разом з пулом обслуговуючих їх блогерів та інтелектуалів, тобто тих, кому діючі політики платять за медійний супровід їхньої тупості нарешті зрозуміють причини переконаності Путіна у слабкості Заходу.
Слабкість Заходу у нафталінових доктринах постмодерну, ментальними заручниками яких вони є. Мова іде про множинність істини (етичний релятивізм), ненасильницький спротив, толерантність, державу-сервіс, безпеку, добробут ну і, звичайно, примат життя над гідністю. Інтегральна цих доктрин і дає Путіну переконаність у тому, що існує дія на яку Захід відреагує паралічем волі та деморалізацією.
Задача Зеленського повідомити публічно, наприклад, на нещодавній Генасамблеї ООН, що українська війна перекреслила всі доктрини, всі вони не пройшли випробування часом і життям. Після цього колективному Байдену доведеться публічно сказати, що ми відмовляємося від усіх хибних концептів минулого. І Путін одразу зрозуміє, що не лише буде відповідь на використання тактичної ядерної зброї, а буде покарання лише за задумку її використання на етапі планування.
Натомість, що ми бачимо. Майже 100% українських мислителів та інтелектуалів повідомляють про невідворотність ядерних ударів по Україні. Хтось говорить, щоб їх уникнути треба домовлятися з Росією, а хтось говорить, що потрібно вимагати від США пригрозити Кремлю, що буде удар у відповідь. Ще раз! Поки не буде публічної відмови на найвищих майданчиках від концептів семидесятирічної давності з боку Заходу Путін ніколи не повірить, що фріки на ходулях та інші учасники прайдів у колготах дадуть адекватну відповідь. Путін у такому разі завжди буде йти на ескалацію і дійсно може влупити ядерною зброєю, принаймні віддати наказ, який може не бути виконаний.
Розмови про зацікавленість Заходу в ядерному ударі по Україні як привід провести денуклеаризацію (позбавити ядерної зброї) Росії викликають посмішку. Це все одно що вести мову про фармакологічну кастрацію бурятів за зґвалтування українських жінок коли витрачені мільйони доларів на грантову допомогу на психологів. Якщо доктрина вижити, а не захисти гідність, то буде не кастрація ґвалтівника, а психотерапевт для жертви. І все. Ну і кілька конкретних зпитань: хто? коли? як? – будуть проводити денуклеаризацію Росії. Чи Китаю, наприклад. Язиком ядерне роззброєння не проводиться.
розгорнути опис
згорнути опис
