29-річний сержант Антон Ордатій та старший лейтенант 22-річний Петро Мазур повернулися на службу у Національній гвардії України після майже 5-місячної реабілітації від отриманих поранень на фронті.
У березні на Донеччині вони ризикнули життям заради співслужбовців, а ті, в свою чергу вирішили не кидати командирів, а забрати їх, «двохсотого і трьохсотого», з епіцентру поля бою попри роботу російських ДРГ, танків та артилерії.
Чому вирішили самотужки коригувати вогонь по колоні російських військ? У скільки разів на передовій російські сили переважали їхній підроздлі у кількості? Та про що сержант подумав «перед смертю»? І як старшому лейтенантові «поштовх ногою» допоміг залишитися живим?
Автори: Тарас Левченко, Кирило Лазаревич
Підписатись на наші канали
Новини Приазов'я: https://bit.ly/3KLdIkZ
Радіо Свобода Україна: http://bit.ly/radiosvoboda-ukraine
Програми та трансляції: http://bit.ly/radiosvoboda-youtube
Ми у соцмережах
https://www.facebook.com/radiosvoboda.org
https://twitter.com/radiosvoboda
https://instagram.com/radio.svoboda
https://telegram.me/svoboda_radio
Мобільний застосунок
App Store http://bit.ly/RadioSvoboda-AppleStore
Google Play http://bit.ly/Radiosvoboda-GooglePlay
#нацгвардія #бої #війна
розгорнути опис
згорнути опис
