ООН звітує, що з початку війни Україну залишило близько 7 млн людей, а близько 4 млн українців зареєструвались для тимчасового проживання у країнах ЄС. В умовах затяжних бойових дій багато хто починає нове життя закордоном і не планує швидкого повернення з міркувань безпеки. Натомість, такі країни як росія та білорусія чимдалі, тим більше будуть занурюватись в економічні труднощі, а багато хто з громадян цих країн будуть шукати можливостей залишити свій депресивний регіон. На період післявоєнної відбудови можливий дефіцит трудових ресурсів, що може утворити попит на робочу силу у тому числі і з території країни-агресора. Навіть в умовах обмежених можливостей громадяни росії та білорусії через родинні зв’язки та особисті знайомі будуть інфільтруватись в Україну. Чи готова Україна до такої тенденції? Якою повинна бути політика по відношенню до таких мігрантів? З яких інших країн ми можемо залучати трудові ресурси? Якою була та повинна стати міграційна політика української держави?
Будемо говорити про ці питання з учасниками дискусії 15 вересня о 12:00.
Спікери:
- Ірина Сушко – виконавча директорка «Європа без бар’єрів»
- Юлія Черватюк – адвокаційний експерт БФ "Право на Захист"
Модератор: Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.
Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням Економічна правда
розгорнути опис
згорнути опис
