Ми цінуємо більше те, що починаємо втрачати.
Робимо це тоді, коли нависає реальна загрози незворотної втрати.
Й за будь-якої нагоди намагаємося відкласти важливе кудись на потім.
Звідкись така упевненість, що коли-небудь ще встигнемо.
Відкладаємо важливі справи та розмови, можемо терпіти незручності від недомовленості, й шкодувати такого простого й одночасно неймовірно безцінного слова ДЯКУЮ.
Про те, які форми мають бути в театрі під час війни, ліниві дискусії тривають.
А театру – своє робити – ставити нові вистави, резонувати з глядачем та говорити ДЯКУЮ за кожну нову зустріч.
Й коли все складається просто ДЯКУЮ окрилює, вирішує безліч проблем та стає прем’єрою у Київському театрі «Золоті ворота».
«Дякую» – ода коханню, яку промовляє до українського глядача режисерка з Литви Андра Каваліaускайте. Калейдоскоп простих побутових історії, він про втрату й жаль, про порозуміння і спільний шлях плече до плеча, й про ОБНІМАШКИ. Просто, без пафосу, з елементами Шекспіра, але без наставництва – філософські категорії без філософствування, проте із життєстверджуючими музичними акордами.
#СЕЗОН_ТВОЇХ_ПЕРЕМОГ у театрі «Золоті ворота» розпочато!
Разом до ПЕРЕМОГИ!
розгорнути опис
згорнути опис
