В музичне оформлення кліпу включено пісні на слова Івана Франка.
Незвична історія цієї виставки починається у 1870-х, коли в Європі та Північній Америці поширюється мода на татуювання (ескізи яких назвуть флешками), та коли, власне, Іван Франко починає систематично записувати галицькі приповідки, що їх згодом видасть у 6 томах "Етнографічного збірника" між 1901 і 1910 роками.
І теж її історія почалася 2020-го року, в час такої тепер далекої від нас пандемії, коли львівський художник Тарас Кеб, насолодившись сповна радощами карантинної бездіяльності, розгорнув томик "Галицько-руських приповідок". А там чорним по білому писало: "Не журисі, до роботи берисі", аще: "І завтра день буде", ну і: "Вовка боятись – в ліс не ходити". От і взявся він вести свій графічний щоденник, у якому, надихаючись вінтажними американськими флешками, щодня ілюстрував обрану приповідку з Франкової скарбнички.
Так постала ця серія малюнків – дотепних, парадоксальних, часом символічних, часом буквальних, але таких, що будять цікавість - бо його особистий художній талант спирається тут на народну дотепність і мудрість, а це безпрограшний варіант ("Народ скаже - як зав'яже").
У кожному разі, в такій формі читання народних приповідок – знаних, чи незнаних – стає незабутнім.
Отож, заходьте у Дім Франка на перегляд виставки "Галицькі флешки", зокрема варта нагадати що 27 серпня - день народження Івана Франка, можете зробити йому цим маленький дарунок.
розгорнути опис
згорнути опис
