Я вже розповідала про те, що у нашому лісі цього року зовсім немає грибів. Катастрофа. Проте, в Карпатах живе мій друг дитинства, і як тільки він про це дізнався, одразу передав мені кілька банок білих грибів. От як добре мати таких друзів) Подарунок з Карпат. Дякую тобі, Володя.
Цей вірш я присвячую моїм друзям дитинства:
ЗОЛОТЕ ДИТИНСТВО
Мені так часто золоте дитинство сниться,
Як ми із друзями сиділа на печі,
Як ми ганяли на посадку по суниці,
Худобу пасли і купались на Збручі,
Гриби збирали і до самої до ночі
Пісні співали, посідаючи на пліт,
Я лиш на мить свої закрию очі,
А мої друзі вже стоять біля воріт.
Минає час, його, нажаль, не повернути,
Ми стали вісі уже дорослими людьми
Та тільки я ніяк не можу позабути
Ще теплий хліб що із повидлом їли ми,
Той літній дощ і ми веселі та щасливі
Стрибаємо в калюжах босяком,
Я вдячний друзям що на моїй життєвій ниві
Вони зустрілися і досі ми гуртом
Facebook - https://facebook.com/natalia.falion
Instagram - https://instagram.com/nataliafalion
#nataliafalion #lisapetniybatalyon #подарунок_з_карпат #карпати #білігриби #друзі #LisapetnijBatalyon #lisapet #NataliaFalion #Lisapetniibatalyon
розгорнути опис
згорнути опис
