На півшосту ранку (24 лютого) мені передзвонив брат, якій живе в Гостомелі, і сказав, що над ними йде повітряний бій і лунають вибухи. Запитав: «що робити?». Я порадив швидко евакуюватися. Він встиг. А що зараз з будинком його? Здається – він знищений.
Мені простіше було. Я колишній військовий. Мисливець – набої завжди напоготові, рушниці – напоготові. Я зібрався і далі вже діяв по плану.
Фактично на перший же день вторгнення ми створили свій окремий загін, якій займався контрдиверсійною діяльністю. Я не скажу вам, скільки особисто зловив, але свій внесок на той час вже зробив.
Дуже цікаве спостереження – яка велика різниця між українцями і росіянами.
Перш за все, вони на нас дивляться з величезною заздрістю. Їх бачення України – це «свята земля», на якій не треба нічого робити: держак від лопати встромляєш в землю, він проростає і плодоносить…
У росіян увесь менталітет побудований на тому, що вони збирають щось, або крадуть. На вищому рівні – більше крадуть. Що ми і спостерігаємо.
В основі будь-якої війни лежить економіка і мораль. Якщо мораль дозволяє красти і нападати на сусіда, то без цього неможливо почати війну. Тому ця війна насаджувалась давно. А далі економіка. Якщо їх економіка не дозволяє розвиватися в їхній моделі, то вони вважають, що варто розвиватися за чужий рахунок. Україна їм потрібна ресурсами, мізками перш за все. І як престиж.
Їх історія і усі їхні «скрєпи» побудовані на нашій історії, яку вони вкрали. Без України вони навіть не слов’яни.
Чому їх називають «жертви зомбоящику»? Бо вони вже відвиклі думати своїми мізками. Їх ідеологія покладена на абсолютний страх і поклоніння перед владою.
Українці – нація дуже волелюбна. У нас воля – на першому місці. Це цінність! Це не слово, не поняття. Це цінність, яка стоїть на першому місці у кожного українця.
Моя мама – їй буде 84 роки за 2 тижні. Коли почалась війна – вона мені телефонує: «У мене тут стріляють». Я кажу: «Мамо, давай я тебе вивезу». Вона відповідає: «Ні. Я тут добре все бачу, я буду тобі доповідати. Краще привези мені 2 пляшки коктейлю Молотова. Якщо буде треба – я влучу».
Оце мама. Так вона і не виїхала. Вона на своєму бойовому посту. Вона чекає. Якщо прийдуть – свої дві пляшки – вона не промаже.
#IndependenceDays
розгорнути опис
згорнути опис
