В нормі зустріч зі смертю повертає людину до осягнення сенсу життя. При патології – пробуджує бажання встигнути зґвалтувати. Судячи з перехоплених перемовин страх смерті не формує у голові росіянина запитання: що треба зробити, щоб вищі сили врятували його тіло і душу? Йому це не потрібно.
Поділ клітин та забезпечення макроорганізму потрібними поживним речовинами не відкриває в людині людського. Вогонь війни спалює непотрібне, навертає до вічного, а забираючи найкращих пробуджує в нас почуття, витискуючи з життя корисливе. Звичайна людина не може відшукати правильний шлях в буденному і ситому. Переважну більшість може змінити тільки війна.
Чимало західних філософів ХVIII – ХХ століть формувалися в умовах надпорогових подразників війни. Якась частина з них приймала участь у безпосередніх бойових діях. Наприклад, син австрійського сталеливарного магната Людвіг Вітгенштайн воював на полях І світової війни. За час бойових дій перебування в таборі для військовополонених Вітгенштайн практично повністю написав свій знаменитий «Логіко-філософський трактат». Книга вийшла німецькою 1921 року й англійською 1922-го.
Консультант Гітлера глиба мислі Мартін Хайдеггер розгорнув свою філософію навколо відчуття тривоги і жаху перед невідомим смерті. Хайдеггер вважав, що справжнє осмислене життя людини починається лише після того, як вона відчула смерть і осягнула провал у невідоме. До ознайомлення з цим відчуттям людина не жила, а існувала як тварина.
Зрозуміло, що солдат на війні не є філософом, але будь-яка нормальна людина концентрується навколо екзестенційних думок існування, які виникають при усвідомлені можливої смерті в будь-яку секунду. Нормальна людина пробує зрозуміти своє призначення, що допоможе їй або вижити, або осмислено піти з життя. Рівень концентрації перед загрозою смерті віддаляє інстинкти – людина часто відмовляється від їжі. Ви можете собі уявити з ким ми маємо справу, якщо опинившись перед смертю російський солдат намагається встигнути реалізувати свої непереборні бажання: пограбувати, напитися, зґвалтувати. Смерть не перетворює цих людей і не змінює. Ті хто виживуть просто ствердяться у своїй правоті після зґвалтувань.
Мало хто звертає увагу на 1945 рік. Товариш Жуков добре знав базові потреби російського солдата. Дозвіл на згвалтування як сатисфакція і компенсація за використання себе у ролі гарматного м'яса.
Висновок. Перед москалем війна є безсилою. Війна може викликати тваринний страх і зупинити, але не перетворити його в людину. Такий народ не може створити культуру та цивілізацію. Він може позичити і якийсь час використовувати чужу культуру і цивілізацію. Але, як відомо, довго прикидатися неможливо.
розгорнути опис
згорнути опис
