Біблія описує історію, яку Караваджо вирішив проілюструвати, створивши світовий, мистецький шедевр. На 8-й день після воскресінння, Ісус являєтсья своїм учням. Томи з ними не було. Коли апостоли розповіли йому, що бачили Учителя воскреслого, Тома сказав, що повірить в це лише тоді, коли особисто торкнеться Ісусових ран і вкладе свою руку в його пробитий бік.
Через якийсь час Ісус знову явився учням і сам запропонував Томі зробити, те, що додало б віри учневі. «Блаженні ті, що не бачили, але повірили».
Увесь простір цього полотна зайнятий трьома постатями, що зібрані довкола Воскреслого.
Розміри зображених людей типові для тогочасної венеціанської школи.
Темний анонімний фон, що не містить жодних деталей, які б відвертали увагу глядача, допомагає зусередитись лише на живих пперсонажах.
Ціла картина виконана в червоно-коричневих кольорах, що пригадують кольори крові з ран і надають контраст постаті Воскреслого.
Христос не є центром композиції, вона будується довкола голови святого Томи, а точніше - навколо його непевного і абсолютно принизливого жесту: він вкладає свою руку в теплу, живу рану Ісуса.
розгорнути опис
згорнути опис
