‼️‼️‼️ВЕЛИКОДНЯ ПРЕМ'ЄРА пісні та відеокліпу гурту Вертеп (м. Дніпро) "ВІЙНА НЕ ГРА"
Це розмова між батьком і сином про Війну. Відверта розмова, бо немає часу на "підростеш - дізнаєшся"!
🎶Музика: ©Eminem
Режисер відео: Вадим Власенко, 11 канал
Оператори: Денис Єлісавенко, Оле11 каналитвин
Звукорежисер: Данило Прохоров
У відеопроекті взяли участь:
➡️ музиканти гурту Вертеп:
солдати ТРО - Тимофій Хомяк,
Микола Константинов,
Олексій Бондаренко (старший лейтент ЗСУ),
Настя Сердюк (вокал),
Андрій Попов (гітара), Людмила Хомяк.
➡️Діти: Гоша Хомяк (вокал 13 років),
Святослав Хомяк (4 роки).
➡️Друзі: Лірник Сашко, Максим Паленко, Антон Кістрін (Кімната Гретхен), Макс Параграф.
➡️У відео використані малюнки дітей кіностудії "Веснянка" (м.Дніпро)
🙏Низький уклін всім НАШИМ найкращим воякам - котикам, котигорошкам і кожум'якам!
➡️За мотивами вірша "Малюнок": ©Дзвінка ТОРОХТУШКО (Любов Бурак)
Тато, але ж насправді: війна - це не гра?
От ми бігаємо з автоматами, кричимо "Ура!"
І в нас два війська: орки та укри,
Забиті коліна, подерті куртки.
Бувають синці на лобі, й носи розбиті,
Але ми всі живі і насправді ніхто не вбитий.
Ну Сашко дістав там від мами за куртку подерту,
Але наша війна - то гра і ніхто не може померти.
А справжня - отам, де справжні танки й гармати -
Там смерть - теж справжня і йдуть туди убивати.
- Тато, чому - війна? Невже не можна домовитись?
- Синку, ті люди мають язик, а не мають мови.
- Знаю тато, читав, про це смішні вірші.
- Насправді, Синку, все воно значно гірше.
Вірші дотепні стають страшною бідою.
І ті люди ненавидять нас і нападають ордою.
А захищають нас наші найкращі вояки:
Котики, котигорошки та кожумяки!
- Тато, а наші бійці їх же можуть вбити?
Побудувати кордон і ми будем щасливо жити.
Вони ж мають танки, літаки і гармати мають.
Тато, чому вони орду не перестріляють?
Вони ж можуть усіх-усіх ворогів убити...
- А потім взяти й моzкву до чортів спалити!
Так, щоб від неї лишилися пух і пір'я!
...Не дай вам Боже, розказувати про перемир'я!
Домовленості, протоколи і словесна омана...
- А вже немає дядьків Кажана, Ореста і Шамана...
- А тітка Галя з села досі очікує на експертизу.
Очікує, не як вироку. Як заробітчанин - безвізу.
У неї ще є надія, що в безіменній могилі солдата
Лежить не її Андрійко і можна буде іще чекати.
Їй легше думати, що Андрійко в полоні, а не убитий.
Вона б заробила і викупила його - лиш би не хоронити..
Якісь папірці і тести. Ще трохи - й вона дізнається.
Її особиста війна за сина третій рік не кінчається.
- Тато, скажи: Коли ми граємось - то вчимось вбивати?
- Так, Синку. Але навчіться перемагати!
- Тато, ми виростемо і всіх переможем.
І буде свято!
Війна не гра!
Та малим в неї треба грати!
Пр-в:
Війна не гра!
Та малим в неї треба грати!
Для того щоб перемагати!
...а мій найменший Зайко, з мамою,
малюють листівку до Великодня!
Солдату, на війну, в сектор М!
На ній писанка, паска
і Річкка з трунами в триколорах.
Річка та зветься Лета.
Кров у Леті шумить і лоскоче вербовими котиками.
Українська Голгофа - занадто глибока готика...
розгорнути опис
згорнути опис
