Село Катюжанка розташоване за 47 кілометрів на північ від Києва. Цей регіон у перші ж дні повномасштабної війни захопили російські війська, тож протягом 37-ми днів люди жили тут під окупацією.
За цей час тут встигли «погосподарювати» і «кадирівці», які звідси записували свої відео, де розповідали, що їм «залишилося зовсім небагато, щоби зайняти чергову стратегічну точку», і росіяни, і буряти. Серед усіх саме бурятів називають найгіршими — ті часто напивалися і, за словами місцевих, були здатні на що завгодно. Навіть тримати на прицілі дитину, коли та просто гралася на вулиці.
Зі сльозами на очах та злістю тут розповідають про сморід, залишений окупантами у школі, розтрощені двері місцевого училища, роздачу «гуманітарки» під дулами автоматів та розстріляні автівки. А ще — про тіла біля шкільного стадіону, де нині грають у футбол діти. Саме такий «русский мір» принесли з собою «асвабадітєлі».
Найбільшим щастям називають тут день, коли сюди нарешті зайшли українські військові та вивісили український прапор на в'їзді в місто. Ми поспілкувалися із мешканцями Катюжанки про те, як їм вдалося пережити російську окупацію.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО СЛІДСТВО-КЛУБУ:
https://www.patreon.com/slidstvo_info
https://www.slidstvo.info/pidtrymaty/
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ СОЦМЕРЕЖІ:
Telegram: https://t.me/slidstvo_info
Instagram: https://www.instagram.com/slidstvo_info/
Faсebook: https://uk-ua.facebook.com/slidstvo.info
розгорнути опис
згорнути опис
