Від початку війни, від шоку і заціпеніння я не могла нічого творити, не могла сидіти за фортепіано, бо я хотіла зайняти свої руки любою справою, яка б могла допомогти нашим Збройним силам. І ось тепер в один момент, на одному подиху, емоції вирвалися на верх. Від побаченого у наших звільнених містах: Бучі, Ірпені, Гостомелі, від цього болю, просто тіло мліє… з’явилася пісня «Розстріляна весна» (Буча) 💔
і поки ми сьогодні завершували творчу роботу з Volodymyr Shurubura , у Краматорську знову безжально вбили багато людей, які чекали на свій потяг… світла пам’ять усім загиблим … слів нема… одна біль і сум за своїми українцями. Тримаймося друзі… як би не було важко, ми вистоїмо у цій війні. прем’єра скоро …
Здригнувся світ …
Це біль пекуча
Мов на Хресті
Розп’ята Буча
Немає сонця - тільки ночі
Нема життя - закриті очі
Нема весни - її спалили
Ні це не сни, їх взяли й вбили
Бо їх вина, що українці
Це 41, фашисти німці!
Розстріляна весна …
Розстріляні мрії…
І стогне від болю земля
в моїй Україні💔
#ІринаФедишин #україна #ukraine
розгорнути опис
згорнути опис