Ідея постмодерну – бачити і приймати світ у його різноманітті. Ідея асиметричної відповіді – тонко, вишукано, ненасильницьки відповідати на виклики та образи.
Мене дуже здивувала консолідована пропозиція українського креативного класу президенту Франції Макрону пожертвувати провінцією Прованс на користь Росії. Ну щоб не за український рахунок відбулося збереження обличчя Путіна, а за французький. Бо для французів якось незручно виходить – чоловік з другою армією світу прийшов віджати пів-країни, але його почали бити і вимагають віддати Крим.
А шо так? Де ж бачення ситуації в 3-Д, в усьому різноманітті? Путін не просто за територіями прийшов. Він прийшов зґвалтувати. Виходить, що після того, як йому не вдалося цього зробити Макрон пропонує нам вийти за ґвалтівника заміж, щоб Владімір Владімірович виглядав як залицяльник, а не ґвалтівник. І після реєстрації шлюбу уже міг нас ґвалтувати на законних підставах. А чому б міністру Кулєбі не запропонувати Макрону вмовити дружину Бріжит вийти заміж за Путіна. Чим не збереження обличчя? Прийшов трахнути хахлушку, а отримав гонорову пропозицію від французької красуні?
Ну, і ми всі нарешті зрозуміємо різницю між постмодерном і метамодерном. Перше – це подарувати себе молодого цікавій жінці літнього віку. Друге – врятувати обличчя друга ґвалтівника, пожертвувавши найдорожчим – коханою дружиною.
розгорнути опис
згорнути опис
