Червень 22-го року, третій місяць війни. Літо непомітно розпочалося і колір моря справді якийсь красивіший, ніж зазвичай 🌊 Але чи можливо по-справжньому цьому радіти, коли в твоїй країні війна? 💔
Пісня-зізнання у власній слабкості. Пісня про ностальгію за домом, про те, що емпатичні люди закордоном переживають за все точно не менше, про так звану "токсичну маскулінність" і про те, що кожен має воювати на своєму фронті та робити те, що в нього виходить найкраще 💙💛 Без засуджень інших, без повчань, а тихо і професійно. Розквіту всім нам і перемоги чим швидше 🌺🙏🏻
13/06/2022
Текст пісні:
Такого кольору море
Може бути тільки зараз,
Поки в нього не залізли
Всі, кому там ще не впадло
І собой не засмітили,
Гарний колір не змінили.
Такого кольору море
Може бути тільки зараз,
На початку лиш літа,
Хоч туристів вже багато,
Та сезон не відкрили
І кордони всі закрили.
Чоловік? Значить, дома ти сиди!
У відпустку дружину відпусти.
А сам ховайся!
Стережися!
Захищайся!
Іди бийся!
Вони казали:
Максимум два тижні.
Вже скоро закінчиться
Третій місяць.
Татові досі не 60 років,
Ми бачились з ним востаннє взимку.
Я сумую за своїм домом,
Я сумую за піаніно,
Я сумую за Україной,
Та я ж не в клітці вовк,
Щоб сидіти вдома знов!
Мені писати пісні,
Аранжувати.
І помагати чим зможу,
Та не стріляти.
Ні, це не слабкість,
Я теж людина!
Буква Ч в паспорті зовсім не винна.
А я прогуляв всі уроки захисту Вітчизни,
Учителю свому давав золоті папірці,
А ти знову на мене так сильно тиснеш...
Кажеш: йди воювати! Годі співати!
Чим ти поможеш піснями?!
А чим я поможу примноженими смертями?
Не йти з вами...
Вболівати,
Але на відстані,
Але на відстані.
І воювати, так,
Своїми піснями.
Вони казали...
Вони казали:
Максимум два тижні.
Вже скоро закінчиться
Третій місяць.
Татові досі не 60 років,
Ми бачились з ним востаннє взимку.
розгорнути опис
згорнути опис
