Експедиція до найвіддаленішого хутору села Дора, під назвою Переніс. Тут ще живуть люди без будь-яких благ цивілізації. В самий хутір світло проведено, проте є віддалені хати за лісом, куди його ніхто не тягнув, оскільки це було дуже дорого ще й колись. Наша головна місія - збереження культурної спадщини віддалених поселень України. Ми записуємо пісні та балади, примівки та молитви, прислів’я та приказки! В кожному регіоні України є свій унікальний фольклор. Так багато, як в нашій країні народних пісень, більше немає ніде у світі. Пані Марія, до якої ми завітали в гості, живе в найвищій хатині в селі, аж за лісом і до її хати ще світло ще не провели. Газу тоді не було ще, коли будували ту хатину і вода туди, також не тече. За водою бабусі у 85 років приходиться спускатися стрімко вниз пів кілометра! Тут і є ще частинка тієї справжньої Гуцульщини, той колорит, який повільно відоходить у небуття. Потрапляєш, немов би в казковий середньовічний світ, де немає ніяких технологій, а виключно блага природи. Пані Марія поділилася з нами співанками та баладами а також вражаючими життєвими історіями про звірства рашистів у часи Другої Світової війни, голодомор на гуцульщині. Також, пані Марія розпоаіла нам, як власноруч побудувала хату та розрізала величезні колоди повздовж пилою трачкою, що є дуже важкою чоловічою роботою! На завершення експедиції ми завітали на колоритну полонину, на якій ще ніколи не були, під назвою - Переніс! Місцеві жителі нас прийняли дуже привітно, і ми якраз встигли сюди прийти, поки не почалася гроза! Такої смачної овечої бриндзі давно вже не куштував! Це одна з тих небагатьох полонин на всі Карпати, де роблять бриндзу виключно з овечого молока. Мають , навіть, свою торгову марку та зручні упаковки. Окрім бриндзи пробували свіжу вурду, та будз. Якщо вам подобається наш контент, то напишіть про це в коментарях. Підтримуємо ЗСУ та волонтеримо, оскільки перемога - це зараз найголовніше! Все буде Україна!
розгорнути опис
згорнути опис
