Творча характеристика народного аматорського
колективу родини Чудіновичів
Вагомий внесок у збереженні, відродженні та популяризації автентичних традицій, звичаїв, обрядів, аматорського мистецтва, внесли члени громади села Сварицевичі – Народний аматорський родинний ансамбль Чудиновичів, який зберігає, популяризує і передає теперішньому поколінню обряд «Водіння Куста»
Народний аматорський колектив родини Чудіновичів створений у 1971 році Марією Павлівною та Василем Петровичем. Першочергово до його складу входили семеро дочок і невістка.
В 2003 році колективу присвоєно звання Народного. Родина Чудіновичів з покоління в покоління передає власну автентичність. У пам’яті її представниць збереглися наспіви найдавнішого походження. Вони вирізняються не тільки чудовим музичним слухом, пам’яттю, яскравою і своєрідною індивідуальною манерою виконання, а й автентичними народними костюмами з елементами місцевого колориту. Сорочки, фартухи, корсети, оздоблені вишивкою власноруч.
Учасники гурту є носіями не лише духовної спадщини, а й матеріальної культури. Вони прядуть, тчуть, плетуть пояси, вишивають, бережуть традиції поліської кухні. Репертуар колективу - це колискові, колядки, щедрівки, веснянки, кустівські, купальські, петрівчані, жниварські , косарські, весільні та родинно - побутові пісні - потужне джерело народної мудрості.
Протягом багатьох років з родиною Чудіновичів співпрацювали етнографи - фольклористи С. У. Шевчук,С. І. Кітова, В. Н. Павлюк, М. А. Українець,Р. К. Пашкевич, В. П. Ковальчук, Л. Орел, В. Скуратівський.
Пісні, звичаї, обряди, записані з вуст представниць родини увійшли до багатьох фольклорних збірок: Кітова С. А. « Водіння Куста на Поліссі», Ковальчук В. П. « А вже весна скресла», « Календарно - обрядові пісні Рівненщини», Шевчук С. І. «Волинське Полісся :традиції, проблеми успадкування фольклору». Скуратівський В. «Скільки століть Кусту», Пашкевик Р. К. «Зелені святки на Волинському Поліссі», Ковальчук В. П. «Пісні до обряду «Водіння Куста»». Етнооповідь весільного обряду з пісенним та музичним супроводом відтворено на основі наукового видання Раїси Цапун «Весілля в Сварицевичах», матеріал якого був записаний нею у фольклорній експедиції в селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області від родини Чудіновичів (2004 р.)У поліському весільному дійстві, що сформувалося ще у дохристиянський період і крізь віки дійшло до наших днів, зафіксовано та відтворено такі весільні обрядодії: Свашина, весілля: «запросини», коровай, вбирання короваю, неділя в молодого і в молодої, вінчання, після вінчання, зустріч молодих після шлюбу, обід у молодої, викуп молодої, «скривальщина», «здаровування» молодої, від’їзд молодої до свекрухи, приїзд молодих, комора, понеділок: «перезов», знімання «скривальщини», ділення короваю, пироги. Під час відтворення матеріалу збережено архаїчні риси у мові, що сягають своїм корінням прадавніх часів і мають величезне значення для пізнання історико-культурної спадщини нашого народу. Виконання 115 пісень наближено до автентичного. Апробація пісенного матеріалу відбувалося на індивідуальних уроках з традиційного співу.
В 2018 році гурт став учасником проекту polyphonyproject.com, в рамках якого було записано понад шістдесят пісень з вуст представниць колективу. З 1 по 4 серпня 2018 року музей Івана Гончара на запрошення угорського музиканта та етнографа Міклоша Бота представляв українську програму на фестивалі «Ордогкатлан» в м. Надьхаршань (Угорщина). Українську співочу програму представляв і гурт Чудіновичів із Сварицевич, в міжнародному фестивалі «Поліфонія», який фінансує Євросоюз в рамках програми «Креативна Європа». «Поліфонія» – це проект міжнародного культурного співробітництва Угорщини, України та Франції, головними завданнями якого є фіксація останньої живої пісенної традиції, впорядкування українського фольклорного архіву. У рамках проекту вже створено відкритий цифровий архів народної музики в якому представлена сварицевицька пісенна спадщина.
Вже 18 років колектив достойно підтверджує звання Народного. Вчені й дослідники дійшли висновку гурт зі Сварицевичів зберігає в своєму первісному звучанні одну з найбільш архаїчних традицій – пісенну традицію Полісся. Їй притаманні глибинні тембри і дрібні переливи у піснях, занурення голосу в голос та їх взаємопереплетіння, що створює непересічну самобутність звучання. В Інтернеті (http://svar.dubrlibr.rv.ua/) та в бібліотеці можна ознайомитися з презентацією «Родина, як зірка єдина» про творчі досягнення аматорського родинного колективу Чудіновичів.
#полісся #рівне #пісня
💜Канал смачних, перевірених рецептів та цікавих життєвих історій "Костянтин Грубич", нові відео - ВТ, ЧТ. Ви отримаєте задоволення!
💚ПІДПИСУЙТЕСЯ: https://www.youtube.com/channel/UCkls...
розгорнути опис
згорнути опис
