У 1996 році ми вперше заспівали пісню на вірш Василя Стуса «Жертва» , з якої розпочалося наше прожиття творчості великого поета, Згодом ми визначили її для себе як хребет стійкості та безкомпромісності. У середині дев’яностих, коли з кожної радіоточки та телеекрана лунала попса, озвучити Стуса було для більшості незрозумілим дивацтвом і... відсталістю. Мовляв, усе ж добре: незалежна Україна вже є, і тепер треба клєпати «нові» пісні для «нового» покоління. І, головне, щоб не відставати від московських «колег».
Нашу «Жертву» відчули, зрозуміли і полюбили ті, хто вже тоді бачив загрозу «русскага міра», що затоплював, наче мулом, увесь культурний простір молодої України. Ми це бачили й відчували на всіх рівнях, і тому поезія Василя Стуса стала для нас силою, сенсом, мотивацією творити, жити, захищати все те, що вважали своїм, дорогим, рідним, важливим. Відтак, з’являлися нові пісні на вірші Василя Стуса, що стали основою для таких програм, як «Гойдається вечора зламана віть» та «Стусове коло».
У 2008 році програму «Стусове коло» ми привезли на Донбас. Ми були в Маріуполі, Донецьку, Луганську, Горлівці, Слов'янську… Ніколи не забудемо тих переповнених залів, спраглої до українського слова і музики молоді. В очах стояли сльози, вони дякували нам за те, що привезли до них слово їхнього великого поета. Стуса там вважали своїм! І це було неймовірно, бо саме той регіон зачищався від усього українського особливо ретельно.
Сьогодні, в день смерті Василя Стуса, ми згадуємо його і глибоко дякуємо.
#тельнюк #стус #слухайукраїнське #слухайсвоє
розгорнути опис
згорнути опис
