Пісня на вірш Григорія Сковороди «Всякому місту — звичай і права», людини, яка ще у XVIII столітті говорила речі, від яких мурахи по шкірі. Це — гімн внутрішньої свободи, непокори фальші й голос істини, що звучить крізь століття.
Цей текст — не архаїка. Це жива правда, яка звучить актуальніше, ніж будь-коли. І я захотів подати її саме так — в жанрі Neue Deutsche Härte та industrial metal. Грубо, важко, щиро. Через вогонь гітар, сталь ритмів і холодну механіку індустріального саунду. Бо іноді тільки так і можна сказати те, що справді болить.
Цей трек — експеримент, виклик і вдячність.
Дякую всім, хто підтримує, хто чує серцем.
Слухайте. Відчувайте. Розповсюджуйте.
розгорнути опис
згорнути опис
