Пісняю, створена на уривок з «Енеїди» Івана Котляревського - саме та частину, де Еней і Сивілла спускаються в пекло й бачать покарання грішників у всій їхній безжальній, моторошній правді.
У треку поєднані глибокі струнні, зловісні хорові відлуння, важкі перкусії, що ніби відбивають удари по брамах пекла, й атмосферні звукові шари, які повільно стискають повітря довкола. Вокал - театральний, ламкий, сповнений страху та приреченості, так ніби оповідач справді стоїть серед киплячої смоли та чорного туману.
Уривок Котляревського завжди здавався мені не лише гумористичним переосмисленням античного сюжету, а й чимось значно глибшим - картиною справжнього людського пекла, з усіма нашими вадами, страхами та гріхами. У ньому є за що зачепитися - і холод, і біль, і безсилля, і дивна сувора справедливість.
Ця пісня - моя спроба передати ту атмосферу, якою дихає цей текст: густу темряву, у якій немає ні місяця, ні зірок; тумани, в яких тонуть крики; вогонь, що не дає померти; кара, від якої не втекти нікому.
Сподіваюся, ви відчуєте це так само гостро, як і я під час створення - той «інший світ», у який Еней ступив разом із Сивіллою.
Дякую вам за підтримку.
Вмикайте - і зануримось у цю темну готичну подорож разом.
розгорнути опис
згорнути опис
