Пісня, створена на основі вірша Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Це твір, який зачіпає не лише пам’ять і історію - він зачіпає нерв. І я постарався передати цю тремку тишу, цей внутрішній холод і довгу лінію смутку, яка тягнеться крізь час.
У треку - мінімалістичний пост-панк: чисті, трохи дзвінкі гітари, стриманий, але наполегливий бас, рівні барабани та атмосфера, що тримається на легкому відлунні й тіні синтів. Вокал вийшов таким, як я й хотів: трохи відстороненим, але з внутрішнім болем, який не кричить, а говорить пошепки.
Ця пісня - про пам’ять, про втрату і про тихий спротив. Про те, що не зникає.
Буду вдячний, якщо послухаєте й поділитеся своїми враженнями. Для мене це багато значить.
розгорнути опис
згорнути опис
