#РепЧтиво
«ХЗМ» — журнал, що запалив український хіп-хоп папером у 1999-му
У вересні 1999 року, коли країна тихо занурювалась в чергову осінь, у Києві з друкарні вийшов перший номер «ХЗМ».
Це було не видання. Це був перший офіційний документ: «Хіп-хоп в Україні існує». «ХЗМ» — перше друковане шоу української вуличної культури.
Це був перший журнал, що говорив про реп та про тих, хто творив культуру з нічого — у дворах, підвалах, студіях, де замість ресурсів була тільки віра в звук і слово. ХЗМ створювало карту: як і де записати демку, як намалювати тег, хто крутить брейк у твоєму місті.
За 11 років вийшло 127 номерів, і кожен став випуском, який можна було тримати в руках. Редактори — Саша Єременко та Діма Тимченко — не були ведучими в кадрі.
Вони були діджеями на папері.
Скретч — рубрика «Пошта ХЗМ» (800 листів на місяць);
дроп — інструкція «Як зібрати біт з тарілки й магнітофона».
ХЗМ став дзеркалом сцени —
показував справжніх, не відфільтрованих артистів, збирав історії, які не потрапляли на телеекрани, і зберігав дух вулиці, поки інші забували, звідки все починалось. ХЗМ став майданчиком для справжніх голосів вулиць — реперів, продюсерів, графіті-райтерів, діджеїв і всіх, хто живе хіп-хопом.
Журнал друкував інтерв’ю з українськими МС, продюсерами, брейкданс-командами, репортами з подій і навіть поради для молодих артистів. Паперові випуски поширювалися поштою, через магазини музики та навіть “з рук у руки”. Для багатьох це було перше джерело інформації про те, що український реп існує — і що він має власний стиль, власні історії, власну мову.
ХЗМ — це не просто сторінки історії. Це доказ того, що український хіп-хоп має минуле, теперішнє і майбутнє.
І поки зберігається пам’ять — культура живе.
розгорнути опис
згорнути опис
