Пісня створена на уривок з «Енеїди» Івана Котляревського.
Це темна, драматична металева балада, у якій класичний текст оживає в новому, похмуро-величному звучанні.
Мене завжди вражало, як у цьому епізоді - ніч, ліс, страх, самотність Енея - відчувається щось майже потойбічне. Я захотів передати цю атмосферу через музику: важкі гітари, повільний ритм, глибокий бас і симфонічні струни, що тягнуть у темряву.
Усе це звучить під чоловічий вокал - владний, трагічний, сповнений сили й відчаю водночас.
Ця пісня - не просто інтерпретація. Це занурення в сутність страху, волі й людської стійкості перед невідомим.
Дякую, що слухаєте, що відчуваєте, що разом зі мною відкриваєте «Енеїду» з іншого боку - темного, готичного, живого.
розгорнути опис
згорнути опис
