Я вирішив зробити те, що давно крутилися в голові - поєднати класику української поезії з сучасним, темним звучанням. І сьогодні виходить мій новий трек на вірш Тарас Шевченко «Сон» - той самий уривок, що починається словами «У всякого своя доля...».
Мене вразило, наскільки ці рядки резонують із сьогоденням.
Про жадібність, лицемірство, про тих, хто «мурyє», і тих, хто «руйнує», про тих, хто тихо чекає моменту, щоб вдарити. Шевченко написав це понад півтора століття тому - а звучить так, ніби це написано про наш час.
Цього разу я спробував подати Шевченка не як шкільний текст, а як жорсткий, саркастичний реп-монолог, який, якщо чесно, звучить дуже сучасно. Під drift phonk / phonk rap біт - з важким перевантаженим 808 басом, мемфісськими cowbell, похмурою атмосферою та агресивним ритмічним речитативом. У цьому треку я зробив ставку на темну, бунтівну енергію: гіпнотичний флоу, трохи спотворений вокал, грубий андеграундний звук і повторюваний хук, який буквально «заїдає» в голові.
Послухайте трек, напишіть у коментарях, як вам така інтерпретація Шевченка, і не забудьте поставити вподобайку, якщо хочете ще більше української класики в сучасному звучанні.
Цікаво, якби Кобзар почув це сьогодні - що б він сказав? 🔥
розгорнути опис
згорнути опис
