#space #universe #astronomy #spacescience #экзопланети #життянаіншихпланетах
Чому для життя придатна лише невелика кількість планет?
Таємниця походження життя, як я вважаю, є другою найвжливішою серед усіх, які тільки можуть бути. Перше місце віддаю таємниці походження Всесвіту. В цьому, сорок восьмому епізоді, додамо нової інформації до теми походження життя.
Наука досі не знає, як виникло життя на Землі й чому «мовчить» Всесвіт, хоча астрономи відкрили вже понад 6000 тисяч екзопланет. Щодо відсутності слідів розумних іншопланетян, що в науці називають парадоксом Фермі, висловлено кілька десятків припущень. А от щодо можливостей появи життя як такого на інших планетах, тут взагалі непочатий край роботи. Хоча, треба бути справедливим, багато років існує таке поняття в астрономії, як зона життя. Йдеться про певну частину міжпланетного простору довкола зорі в межах якого на поверхні планети може існувати вода в рідкому стані. Як на Землі.
Проте в останні кілька років все більше й більше астробіологів висловлюють міркування, що так би мовити класичне уявлення про зону життя дуже спрощене. Насправді важливих факторів для зародження життя суттєво більше, ніж тільки рідка вода. Нове дослідження, виконане швейцарськими науковцями, підтверджує такі думки.
Для розвитку життя на планеті потрібні певні хімічні елементи в достатній кількості. Фосфор та азот належать до таких. Фосфор життєво важливий для формування ДНК та РНК, які зберігають та передають генетичну інформацію, а також для енергетичного балансу клітин. Азот є важливим компонентом білків, які потрібні для формування, структури та функціонування клітин. Без цих двох елементів жодне життя не може розвинутися з неживої матерії.
Коли планети формуються, вони спочатку розвиваються з розплавленої породи. Протягом цього часу відбувається процес сортування: важкі метали, такі як залізо, опускаються вниз і утворюють ядро, тоді як легші метали формують мантію, а пізніше — кору планети.
Якщо під час формування ядра кисню занадто мало, фосфор зливається з важкими металами, такими як залізо, і переміщується до ядра. Цей елемент потім більше не доступний для розвитку життя. З іншого боку, занадто багато кисню під час формування ядра призводить до того, що фосфор залишається в мантії, а азот, найімовірніше, потрапляє в атмосферу й зрештою виходить з неї у відкритий космос.
Науковці за допомогою чисельних моделей продемонстрували, що лише у винятково вузькому діапазоні умов середнього рівня кисню, відомому як хімічна зона Золотоволоски, фосфор та азот залишатимуться в мантії в достатній кількості. Земля перебуває саме в цьому діапазоні, а, наприклад, Марс, ні.
Не відповідна кількість кисню, доступного під час формування планети, може означати, що багато планет хімічно непридатні для життя з самого початку. Навіть якщо на них присутня вода і вони, здається, мають відповідні умови для життя. Кількість кисню, присутнього в планетній системі, залежить від хімічного складу материнської зорі. Хімічна структура зорі формує всю планетну систему навколо неї, бо планети головно складаються з того ж матеріалу, що й їхня материнська зоря.
Тому планетні системи, які суттєво відрізняються від нашої за своїм хімічним складом, не є гарними місцями для пошуку життя в інших частинах Всесвіту. Слід шукати планетні системи із зорями, схожими на Сонце.
Підписуйтесь на наш канал!!!
NOVA URANIA ©2026
Підписуйтесь на наш канал!!!
NOVA URANIA ©2026
розгорнути опис
згорнути опис
