Виходить 50-та частина мого циклу, і цього разу це пісня на уривок з "Енеїди" Івана Котляревського. Півсотні треків - сам досі не до кінця вірю, але ми тут разом, і це кайф.
Цей трек вийшов максимально живий, бешкетний і святковий. Швидкі, панкові барабани, брудні гітари, шалений драйв і активна скрипка, яка додає народного вогню. Вокал - навмисно трохи шорсткий, емоційний, з тією самою хаотичною радістю, яка ідеально лягає на котляревську іронію. Це "Енеїда", але з панківським серцем і усмішкою.
У цьому уривку є все - гумор, рух, трохи абсурду і багато життя. Я хотів, щоб пісня звучала так, ніби троянці не просто вчать лацину, а влаштовують справжній музичний бунт з веселим безладом і дружнім бешкетом.
Дякую кожному, хто слухає, підтримує і йде цей шлях разом зі мною від першого треку до п'ятдесятого. Якщо пісня зайде - буду радий вашим вподобайкам, коментарям і поширенням. Попереду ще багато експериментів, класики і несподіваних звучань.
Вмикайте гучніше і гайда святкувати цю ювілейну частину разом! 🎸🔥
розгорнути опис
згорнути опис
