Пісня на вірш Лесі Українки "Слово, чому ти не твердая криця...". Це не просто музика - це маніфест. Я свідомо обрав звучання Industrial Metal / Neue Deutsche Härte, бо саме в такій формі це слово б’є найточніше - холодно, ритмічно, без зайвих прикрас.
У цій пісні слово стає зброєю. Не декоративною, не музейною - живою, важкою, гартованою. Я намагався зберегти чіткість поезії, щоб кожен рядок був почутий і відчувався як удар. Тут є злість, але без хаосу. Агресія, але з дисципліною. Боротьба, сила і сталь.
Для мене це діалог з Лесею Українкою крізь час - про відповідальність слова, про його ціну і про те, що воно може зробити в руках тих, хто не боїться.
Буду радий вашим думкам, вподобайкам і поширенням. Послухайте уважно - і скажіть, чи відчули ви, як брязне цей клинок.
розгорнути опис
згорнути опис
