Пісня на уривок з «Енеїди» Івана Котляревського. І так, це вже 38 частина мого музичного шляху разом з Енеєм і троянцями.
Це не просто музика, а жива зустріч із нашими - сміх, обійми, гомін голосів і той впізнаваний козацький дух, який не гасне навіть у пеклі. У цій частині Еней знову серед своїх: регіт, балагурство, згадки про минуле й справжнє братерство, яке переживає і смерть, і дорогу в підземний світ.
Я намагався передати радість возз’єднання, гумор і гордість, що звучать у кожному рядку. Тут переплелися народна мелодика, сучасні гітари, енергійний ритм і хорове дихання - так, ніби старі побратими зійшлися після довгої розлуки й знову заспівали разом.
Це історія, розказана голосно й щиро: з усмішкою, з легкою театральністю та з повагою до нашої класики.
Буду радий, якщо ви послухаєте, напишете свої враження й підтримаєте пісню поширенням.
Дякую, що ви поруч - 38 частин позаду, і шлях Енея триває.
розгорнути опис
згорнути опис