Головна Популярне Увійти Зареєструватися Про проект Ми у Facebook

"Енеїда" Котляревського (ч.42) 😭 Зустріч з батьком | Breakbeat, tribal, psychedelic electronic

Опубліковано: 12 січ. 2026 р.
Підписатися
42 частина мого музичного циклу на уривки з «Енеїди» Івана Котляревського.
Цього разу я звернувся до одного з найсильніших епізодів - зустрічі Енея з батьком Анхизом. Це діалог про походження, долю, відповідальність і силу роду. Я свідомо поєднав класичний текст із жорсткою, ритуальною електронікою: швидкий breakbeat, первісний драйв, психоделічна напруга, гіпнотичний ритм і мантрична енергія, що не відпускає до останньої секунди.
Для мене ця композиція - не просто музичний експеримент. Це спроба оживити Котляревського в сучасному, дикому, необузданому звучанні, показати, що «Енеїда» досі пульсує, говорить і рухається разом із нами.
Запрошую вас послухати, відчути цей ритм і написати в коментарях, як вам така інтерпретація. Дякую кожному, хто йде разом зі мною крізь усі частини цього шляху. Попереду ще багато сили, шуму і сенсів.

Текст пісні:
"Скажи ж, моя голубко сиза, —
Іще Еней яги спитав. —
Чом батька я свого Анхиза
І досі в вічі не видав-
Ні з грішними, ні у Плутона,
Хіба йому нема закона,
Куди його щоб засадить-"
"Він божої, — сказала, — крові,
І по Венериній любові,
Де схоче, буде там і жить".

Базікавши, зійшли на гору,
На землю сіли оддихать,
І, попотівши саме впору,
Тут принялися розглядать,
Анхиза щоб не прогуляти,
Обридло-бо і так шукати;
Анхиз же був тогді внизу,
І, похожавши по долині,
Об миленькій своїй дитині
Водив по мізку коверзу.

Як глядь на гору ненароком,
І там свого синка уздрів,
Побіг старий не просто — боком
І ввесь од радости згорів.
Хватавсь з синком поговорити,
О всіх спитатись, розпросити
І повидатись хоть часок;
Енеєчка свого обняти,
По-батьківській поціловати,
Його почути голосок.

"Здоров, синашу, ма дитятко! —
Анхиз Енеєві сказав. —
Чи се ж тобі таки не стидно,
Що довго я тебе тут ждав-
Ходім лишень к моїй господі,
Та поговорим на свободі,
За тебе будем мірковать".
Еней стояв так, мов дубина,
Котилась з рота тілько слина,
Не смів мертвця поціловать.

Анхиз, сю бачивши причину,
Чого синочок сумовав,
І сам хотів обнять дитину —
Та ба! уже не в ту попав;
Принявсь його щоб научати
І тайности йому сказати,
Який Енеїв буде плід,
Якії діти будуть жваві,
На світі зроблять скілько слави,
Яким то хлопцям буде дід.
розгорнути опис
згорнути опис

Можливо зацікавить