«Не хочу, щоб мій син жив у країні, де війна», — каже морпіх Василь із позивним «Фартовий».
Він пробув 72 дні у Кринках на лівому березі Херсонської області. Відсвяткував там і свій день народження, і Новий рік. Чому так довго? Просто коли за ним таки припливав човен, туди завжди завантажували поранених, і Василь залишався чекати наступного.
«Ми свої човни віддавали пораненим, виїжджали вони, і ми вже так сиділи-сиділи. Я думав, що по весні вже собі вплав піду», — згадує Василь.
Про те, як українські військові утримували Кринки, ми знімали репортаж у липні 2024 року. Згадуємо його у День захисників і захисниць. Матеріал Насті Станко й Тараса Федоренка «Життя і смерть у Кринках» дивіться на нашому ютуб-каналі
розгорнути опис
згорнути опис
