Колись, у 1915-му для того, щоб потрапити з Росії у Західну Європу потрібно було на поїзді їхати до берегів Японського моря там сідати на пароплав і плисти океанами більше місяця до берегів Португалії.
Сьогодні, щоб сісти у поїзд потрібно отримати дозу вакцини. Світу знадобилося кілька років, щоб з Пензи чи Тамбова потрапити до Парижу не через Японське море та кілька океанів. Переконаний, що нам знадобиться кілька років, щоб потрапити у поїзд не через пункт вакцинації та зрозуміти, що ін'єкція вакциною не еліменує коронавірус взагалі або через годину, не заміняє ПЛР-тест, не робить пасажира безпечним, не має відношення до протиепідемічних заходів, а пасажир після ін'єкції має знаходитись під наглядом медиків у медичному закладі, а не у вагоні поїзда під наглядом провідниці
розгорнути опис
згорнути опис
