Марія Трофімович мешкає в селі Черешнівка на Рівненщині. Про своє дисидентське минуле вона мало розповідає, бо каже, що її не зрозуміють ті, хто досі ностальгує за СРСР.
Жінка народилася 4 липня 1941 року в селі Сапанів на Тернопільщині, закінчила кременецьку школу №1 та вступила до Рівненського педагогічного інституту на педагогічний факультет. Серйозно займалася баскетболом і змагалася у складі обласної команди. Її життя змінилося після зустрічі з двоюрідним братом Борисом Бульбінським, колишнім політв’язнем, який запросив її долучитися до підпільного «Всесоюзного демократичного фронту. Революційної соціал-демократичної партії» і поширювати антирадянські листівки. Дівчина давно цікавилася історією України і її дивувало, чому Конституція надає право республікам виходити зі складу СРСР, але ним ніхто не може скористатися. Марія погодилася поширювати листівки, яких було більше тисячі: брат виготовив кліше і видрукував великий тираж. На них було написано російською мовою: «Товарищи, реакция наступает. Хрущев возрождает сталинизм. Требование: минимум 100 рублевая зарплата, 30-часовая рабочая идея, бюрократизм и военщину к минимуму, демократические свободы, легализация партии и освобождение политзаключенным.»
Дівчина розповіла про листівки подругам, але поширити не встигла, адже двоюрідного брата заарештували і він здав її та двох своїх спільників – Тараса Тарасюка та Сергія Бабича.
Зрештою Трофімович заарештували та звинуватили в антирадянській агітації та пропаганді, а також створенні антирадянської організації. Засудили 22-річну дівчину на 5 років мордовських таборів.
Оскільки реального складу злочину не було, Касаційний суд скоротив їй вирок до 3 років.
Ув’язнення Марія Трофімович відбувала на жіночій зоні суворого режиму, разом із 170 жінками, значну частину яких становили політичні бранки. Серед них секретарка Бориса Пастернака Ольга Івінська та російська письменниця Анна Баркова.
Більше про Марію Трофімович можна дізнатися тут: http://museum.khpg.org/1338890689
розгорнути опис
згорнути опис
