Чути правду – це змінити власні погляди і жити за каноном «допоможи» і «підтримай» тих, хто потрапив у капкан несправедливості.
Дисидент Євген Захаров народився у Харкові 12 листопада 1952 року. Ще у молодості після знайомства з українськими націоналістами він стає глибоко патріотичною людиною, стає на барикади національно-визвольного руху.
Нині голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини та директор Харківської правозахисної групи. Все життя він присвятив захисту прав людей та вивченню дисидентського руху, але — як зізнався в інтерв’ю — вкрай рідко розповідає про себе як дисидента і особистість.
Євген Захаров написав понад 200 публікацій, які присвятив правам людини та громадянському суспільству, розказав про репресії в Радянському Союзі в Україні. Нагороджений орденом Свободи «…за багаторічну активну правозахисну діяльність, відстоювання прав людини, вагомий внесок у відтворення історичної правди та з нагоди Дня Свободи…», згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2008 р.
«Тоді була говірка, що те, за що в Москві відстригають нігті, в Україні за те відрубають руки».
«Починаючи з 1961 року, хто сидів за цими статтями політичними [ст. 70, 62] і їхнє поле спілкування, за яким також стежили, — це 600 тисяч людей по всьому Радянському союзу».
«Я розумів, що всі імперії розпадаються. Це я чітко знав. І був упевнений, що Україна буде незалежною обов’язково. Тільки не розумів коли. Та цього бажав уже».
Відео створене в рамках проєкту «Дисиденти».
Книгу “Дисиденти” ви можете завантажити на сайті видавництва Vivat: https://vivat-book.com.ua/dysydenty.html
#Дисиденти
розгорнути опис
згорнути опис