Кресленик — це графічний конструкторський документ, що визначає конструкцію виробу, а також містить відомості, необхідні для розроблення, виготовлення, контролю, монтажу й експлуатації виробу, включаючи його ремонт. Те саме, що креслення.
Технічний кресленик, кресленик — технічна інформація, графічно подана на носієві інформації за встановленими правилами і зазвичай з дотриманням масштабу.
Види креслеників, як приклад, за ДСТУ 3321:2003[1]:
Складальний кресленик (кресленик складальної одиниці) — кресленик, що містить зображення складальної одиниці, дані, необхідні для її складання (виготовлення) і контролю.
Кресленик загального виду — кресленик (вид графічного конструкторського документа), що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу.
Монтажний кресленик — кресленик що містить контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, потрібні для його встановлення (монтажу) на місці застосування.
Кресленик деталі (робочий кресленик) — кресленик, який містить зображення деталі та інші дані, згідно з якими її виготовляють і контролюють
Проекційне креслення вивчає способи побудови на площині зображення предметів, що мають три виміри.
За допомогою цих зображень можна відтворити форму предмета, його величину і положення.
Перед тим, хто вивчає курс креслення, стоїть принаймні дві основні задачі:
1.Навчитися за певними законами будувати креслення різних предметів.
2.Уміти читати креслення будь-якого виробу або деталі.
Для побудови зображень предметів користуються методом проектування, тобто відкинутим його зображенням на площину.
Розрізняють два види проекцій: центральні і паралельні. Процес одержання проекцій називається проекціюванням.
ЦЕНТРАЛЬНЕ ПРОЕЦІЮВАННЯ – проекціюючі промені виходять з однієї точки і зображення утворюється із спотвореними розмірами.
ПАРАЛЕЛЬНЕ ПРОЕКЦІЮВАННЯ – проекціюючі промені паралельні, але падають на площину проекцій не під прямим кутом.
В українській мові умовне графічне зображення якогось об'єкта (машини, споруди, виробу тощо), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, кальці тощо або з допомогою комп'ютера в САПР має назву «кресленик» та «креслюнок»[6].
За ДСТУ 3321:2003[1] у системі конструкторської документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що стосується конструкторської документації слід вживати «кресленик» (слово «креслення» вживається лише у значенні процесу створення кресленика або як назва навчальної дисципліни).
Офіційні сторінки:
https://www.facebook.com/profile.php?...
https://www.instagram.com/romaniv_2809
https://www.instagram.com/mechanics_ukr
розгорнути опис
згорнути опис
