Вадим Скомаровський у своєму вірші розповідає свою казкову історію, чому місяць лютий найкоротший у році. Вірш-легенда "Чому лютий короткий?" дуже цікавий, адже зображує фантастичний світ природи і взаємодію братів-місяців, які наділені автором людськими рисами.
Чи то жарт напівзабутий,
Чи одна із небилиць —
Тільки чув я, ніби Лютий
Довгий-довгий був колись.
Він у шапці-невидимці
Мандрував собі щодня
По дорозі, по стежинці,
По заметах навманя.
Де не ступить — наче глиця
Стане вмить колючий сніг,
На льоту замерзне птиця
І впаде йому до ніг.
Чому лютий короткий? Скомаровський Вадим
А дихне — ставки і ріки
Лід засклить аж до весни,
І поснуть, бува, навіки
Судаки, лящі, лини.
По горбах і кручах голих
Мерзнуть кози і зайці…
І забили тут на сполох
Побратими-місяці.
На узліссі, просто неба
Раду скликали мерщій.
— Гріти землю швидше треба!
Загули навперебій.
Ну, а Лютий не зважає,
Все те байдуже йому,
Не припас, мовляв, тепла я,
Де ж тепер його візьму?
І сказали побратими:
— Це турбота не твоя,
Вахту Березень нестиме
Від сьогоднішнього дня.
…Чи то жарт напівзабутий,
А чи й вигадка, гляди,—
Тільки от говорять люди,
Що відтоді місяць Лютий
Став короткий назавжди.
розгорнути опис
згорнути опис