ми в механізмах –
беззубі й малі,
кожен твій крок,
нещадний і вбивчий,
лишає глибокі могили в землі,
лишає притоптані квіти
і вірші
кожен наш спогад –
ікона пустель,
кожен півкрок –
домовина примарі
лишай без кисню мої квітники,
лишай по веснах
бездушний гербарій.
Артем Луценко
Артем Луценко
розгорнути опис
згорнути опис
