Київ пахне не тільки каштанами
У Львові блищить не тільки бруківка
Міста розквітають нашими вадами
Міста то не просто наша домівка
Місцями сили, аж за горизонт
Де висота, що вище неба?
Тут кожен сам собі пілот і корабель злітає в небо
Світанками, ночами аж за край
І заходи, що заходом до неба
Я думала втечу за горизонт
А всі шляхи ведуть чомусь до тебе
Із океану в океан печалей і вітром всіх стривожених ночей
Іду собі звичайна подорожня,
Іду вже не відводячи очей
Бо правду знають лиш щасливі і тим нестримним поштовхом вітрів
Місцями, що пройшли якось крізь тебе, ти створиш цілу магію віків
Твоя історія триває цілу вічність, місцями пам'яті і вулиць ліхтарів
Пливемо днями, що вливаються у ночі і кожен візьме, те чого хотів
А я пливу крізь ночі і крізь дні, пливу і не лякаюсь вітру
Містами, що заховані у днів і в ночі що блищать над новим світом
Колись я допливу й до тих морів, до тих ночей над кригою туманів
І вітром всіх закоханих човнів
Залишуся на карті вітром п'яним
І стишивши всіх вулиць шум я розпливусь над містом океаном,
Колись до тебе, милий, доберусь і стану тобі правдою й обманом
Пройшовши всі вершини та світи і написавши добру дюжину історій
Я напишу і ту, що прочитаєш ти
Щоб опинитися в душі моїй прозорій
Дістанусь якось так й до твого полісу, щоб мовчки розчинитися над ним
Над містом пролітала Душа мегаполісу і тихо зливалася з ним
розгорнути опис
згорнути опис
