Підтримати ініціативу з інфогігієни "Як не стати овочем":
- разовий платіж на карту 👉http://bit.ly/3lTGVPP
- на Patreon 👉https://bit.ly/3kE6sLY
Ініціатива «Як не стати овочем» навчає українців базовій інформаційній гігієні. Один з наших напрямків – це навчальні курси, які ми регулярно проводили, починаючи з листопада 2020-го року.
Як правило один такий курс - це п’ять лекцій, які людині потрібно прослухати та виконати домашні завдання.
З січня по травень 2021 ініціатива "Як не стати овочем" провела 6 курсів з базової інформаційної гігієни.
2173 людей зареєструвалися і половина з них навчалися.
89% учасників оцінили його на як “дізналися багато нової / корисної інформації”.
Це результати першого тестового півріччя навчання у 2021 році. Гулі набили, матеріали доопрацювали - готові переходити на інший рівень🚀🚀🚀
Мені було важливо зрозуміти чи українці готові вчитися, чи є запит на таке безплатне навчання.
Висновок перший - українці готові вчитися. Завжди на першій лекції, коли я кажу, що курс не про техніку гібридної війни, не про те, щоб стати фактчекером, а про розуміння абетки маніпуляцій, у всіх є невелике розчарування і скепсис. Проте, потім учасники визнають, що вони не знають, як працюють і маніпулюють ті джерела інформації, якими вони користуються щодня: Facebook, Viber, Google, і з радістю цьому вчаться.
Другий важливий висновок – це те, що весь дискурс навколо інформаційної гігієни й взагалі фільтрації інформації наразі побудований навколо фактчекінгу. Людина не може стати фактчекером, якщо вона не професійний комунікаційник і не хоче освоїти цю професію. І коли ми їй показуємо якийсь фейк і кажемо: «Ось, подивися, ми дослідили, що це фейк» - це може зіграти злий жарт. Адже вона запам’ятає, що це фейк, а з іншого боку, аналогічний не завжди зможе розпізнати, тому що для неї це заскладно.
Ще один важливий вектор – це критичне мислення. Часто люди стверджують, що саме його відсутність заважає нам розпізнавати фейки, жити більш інформаційно гігієнічним життя. З одного боку, це дійсно так. З іншого боку - тема критичного мислення вкрай широка. Добре розвинене критичне мислення може бути у невеликого відсотка жителів країни (5 – 15%). Цього недостатньо для нормального функціонування демократії. Тобто, щоб значна кількість суспільства спиралася на свої власні сили, вміла фільтрувати інформацію та раціонально приймати рішення. Тому, коли ми кажемо про підвищення рівня критичного мислення, люди хапаються за ті соломинки, які їм доступні. Наприклад - сумніватися у всьому. В тому числі й в правдивому - тому, що має перевірені джерела інформації та підкріплене фактами.
Отже, дискурс критичного мислення варто перевести на поетапне його формування. Перше - розуміння суті нової цифрової реальності (як нами маніпулюють, як цьому протистояти). Друге - поглиблення знань та набуття реальних навичок критичного мислення.
Тому, у відповідь на запитання, чи можна навчити українців інформаційній гігієні – так, можна. Але тільки при умові, що в них з’явиться масовий запит. Вкрай важливо, щоб кожен, хто це розуміє, почав про це говорити. Тоді ми всі разом сформуємо так звану моду на це.
🚀🚀🚀Оновлений формат у вересні. Літом ми працюємо над тим, щоб розробити повноцінний онлайн-продукт і з вересня він став доступний всім на Prometheus.
Дізнатися більше про інформаційну гігієну:
Facebook-сторінка “Як не стати овочем”👉 https://bit.ly/3chggaO
Facebook-сторінка Оксани Мороз👉 https://bit.ly/2EjCexg
Публікації в медіа на тему інформаційної гігієни👉 https://bit.ly/33FceoA
Купити книги Оксани Мороз з автографом автора можна за посиланням 👉 https://bit.ly/2S4sBpq
#ЯкНеСтатиОвочем #ОксанаМороз #ІнформаційнаГігієна #Фейки
розгорнути опис
згорнути опис
