о боже..
як вперто ти йдеш в нікудѝ
(хоч правильно буде – «в ніку́ди»)
і марно благати тебе: не іди –
ніщо вже тебе не остудить
бо чуєш ти поклик
не голос
не глас
а поклик –
тваринний? дитинний?
для тебе ніщо поза ним не указ
у цьому і – першопричина
а друга причина у тому що ти
цілком божевільна причинна
і чуєш лише свій таємний мотив
йому підкоряючись плинно
веде тебе поклик несе течія
і в кайф тобі в тому потоці
ніхто не посміє сміятись як я
чи скалку шукати ув оці
не слухай нікого –
лети і пливи
у далі свої неможливі
лиш той хто щасливий –
той справді живий
і мудрий лиш той
хто щасливий
🕊️ Підписатися
в інстаграмі: https://cutt.ly/OhAqPzO
на ФБ: https://cutt.ly/GhAqSO
розгорнути опис
згорнути опис
