В історичному центрі древнього Києва вже тисячу років височіє грандіозний собор Святої Софії Премудрості Божої. Це найдревніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах. Народжений добою християнізації Русі, він став колискою київського християнства, державності та культури, розбудова яких здійснювалася під знаком Софії-Мудрості, якою тримається світ. Свята Софія Премудрість Божа, якій присвячено собор, – одна з фундаментальних ідеологем східного християнства, що асоціювалася з образом мудро влаштованої Богом суверенної державності. Впродовж сторіч уявлення про Святу Софію зберігалось як умова духовного життя всієї людності, без якої вона не може існувати як християнський народ, як Церква, адже поняття Св. Софії ототожнювалося з мудрістю нової християнської релігії.
Підпишіться на канал: https://www.youtube.com/channel/UCrAervu_vE5zGm2GMPJcttg?sub_confirmation=1
Софійський собор у Києві – пам’ятка знакова. Якщо вселенським символом храму Премудрості була і залишається Софія Константинопольська, то для усього світу східних слов’ян таким символом є Софія Київська. Сторіччями вона сприймається головною святинею Русі-України, осердям вищої мудрості, що гармонізує буття народу, береже й осяює світлом його долю. Софія – справжній меморіал Хрещення Русі, пам’ятка княжого благочестя, багатства і слави, державної мудрості й щедрості. Вона дійшла до наших часів з героїчної билинної доби Київської Русі, доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
https://st-sophia.org.ua/
Найкращим підтвердженням своєї високої історичної й духовної місії є сам Софійський собор, який зберігає чудову давню архітектуру і найповніший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок ХІ ст. – 260 кв. м мозаїк і 3000 кв. м фресок. Вони є справжніми шедеврами світового мистецтва. Велич і неповторна краса Св. Софії створили їй славу справжнього чуда світу. Софія дає нам знати, якими були наші предки і якими ми мусимо бути. Для цього вона збережена Богом і людьми.
Стінопис собору перебуває в органічній єдності з його архітектурою. Центральні персонажі фігурують у виділених за допомогою мозаїки головному куполі та вівтарі. З кубиків різнокольорової склоподібної маси (смальти) набрано образи Христа Пантократора, Богоматері Оранти, апостолів, святителів та інших святих, зображених на сяючому золотому тлі. Мозаїки вражають яскравістю і багатством палітри, яка нараховує 177 кольорів і відтінків. Виключне багатство палітри складають 34 відтінки зеленого кольору, 25 – золотого й коричневого, 23 – жовтого, 21 – синього, 19 – червоного, 9 – срібного й сірого, 6 – пурпурового тощо. Лейтмотивом палітри виступають синій, пурпуровий і світло-сірий кольори, які чудово гармонують із золотим, надаючи ансамблю колористичної єдності. Золотий фон мозаїк наче увібрав у себе небесне світло; величні постаті, осяяні його мерехтливим промінням, створюють ефект дивовижного явлення їх глядачеві.
Розміщення персонажів відповідає розробленим Церквою іконографічним канонам, яким підпорядковується система живопису, що відзначається ідейно-декоративною цілісністю, стрункістю, взаємодією з богослужінням. Купол розглядався як небо, де перебуває Бог, тому у найвищій точці храму – зеніті центрального купола, в медальйоні з 9-ма різнобарвними, мов райдуга, колами, – монументальний образ Христа Пантократора (Вседержителя). Він царює над усім простором. Образ Творця і Володаря світу, сповнений могутності й величавого спокою, породжує думку про надійність встановленого Ним світопорядку.
Христос оточений архангелами, що стоять з чотирьох сторін світу, утворюючи почесний ескорт. У мозаїці зберігся архангел у блакитних шатах, інші три майстерно намальовані М. Врубелем наприкінці ХІХ ст. Нижче, у простінках світлового барабана, зображено 12 апостолів. У мозаїці збереглася верхня частина постаті апостола Павла. Євангеліє в руках апостолів означає просвітлення ними народів словом Божественної істини. Під куполом, на сферичних трикутниках (парусах) фігурують чотири євангелісти – Іоанн, Матвій, Марк і Лука, зображені за написанням Євангелій. З них повністю у мозаїці збереглося зображення Марка на південно-західному парусі. На чотирьох підкупольних арках – медальйони з зображенням севастійських мучеників. Їх розглядали як опору Церкви, на чиїх кістках і крові вона зводилася. Від цієї композиції з 30-ти мозаїчних медальйонів і 10-ти фрескових (на західній арці) вціліло 10 давніх зображень мучеників на південній арці і 5 – на північній.
#Софійськийсобор #Софія #СофіяКиївська #лекція #екскурсія
розгорнути опис
згорнути опис
