«У карцері ми сиділи зі Стусом» ЗОРЯН ПОПАДЮК | ОБЛИЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Зорян Попадюк народився у Львові 21 квітня 1953 року. Довгий час мешкав з бабусею, яка працювала вчителькою математики у Самборі. Родина Попадюка пережила польську, німецьку та російську окупації, а в сім'ї панував культ дідуся Івана Попадюка - воїна Українських січових стрільців. Мама Любомира була активною учасницею дисидентського руху та поширювачкою українського самвидаву. Коли Зорян навчався у 9 класі Самбірської школи, разом зі своїми однокласниками організував підпільну опозиційну групу «Український національно-визвольний фронт», яка поширювала заборонену літературу та листівки про пригноблення українського народу, його мови та культури. Коли школярі вступили до університетів ідеї поширилися.
Під час «генерального погрому» 1972-го і масових репресій проти інтелігенції, Зоряна відрахували з Львівського національного університету за критику радянської влади. А під час Шевченківських днів його відправили до мордовських таборів за антирадянську агітацію і пропаганду після поширення листівок з протестом проти заборони святкування ювілею Тараса Шевченка у Львові. Його судили у 1973 та 1983 роках, сукупно на 27 років. Відсидів Зорян Попадюк 14 років.
Після повернення додому у Самбір 1987-го працював вантажником та столярем. З проголошенням незалежності України обирався головою міської ради Самбора, очільником Міськвиконкому, головою Старосамбірської райдержадміністрації.
Сьогодні мешкає в Самборі разом з дружиною. Оксаною. Мають трьох дорослих дітей.
Більше про героя проєкту можна дізнатися тут:
https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/12/18/158696/
І тут:
http://museum.khpg.org/1113936512
розгорнути опис
згорнути опис
