«За 5 років зони не куштував жодного овоча» ГРИГОРІЙ ГАЙОВИЙ | ОБЛИЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

«За 5 років зони не куштував жодного овоча» ГРИГОРІЙ ГАЙОВИЙ | ОБЛИЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Поет-шістдесятник, сатирик Гриць Гайовий народився в селі Степанівка на Чернігівщині 4 лютого 1934 року.
Його батька – колишнього моряка чорноморського флоту, – за критику радянської влади ув’язнили на 4 роки і відправили до ГУЛАГу, де він пропав безвісти. Матері Гриця було важко з трьома дітьми і тітка забрала його жити до Макіївки на Донеччині. Там хлопець на відмінно закінчив єдину українську школу і почав писати гуморески. Першу написав 1953-го, коли помер Сталін: «Нарешті Ленін у своєму дробівку-мавзолеї дочекався компаньйона».
При вступі на омріяний факультет журналістики Київського державного університету, Григорій приховав, що є сином «ворога народу». Всю творчу критику комуністичної системи він складав в особисті щоденники. Під час навчальної практики в Луганську до нього в гуртожиток підселили чоловіка, який в період відсутності Гайового, перечитав усі приватні записи співмешканця і доповів в КҐБ.
Після повернення Григорія вже чекали двоє в цивільному, і невдовзі його засудили на 5 років Мордовських таборів, як особливо небезпечного державного злочинця. В ув’язненні це був «дитячий термін», адже, як розповідає Гайовий, більшість тамтешніх політзеків сиділи по 20-25 років.
За весь термін хлопець жодного разу не їв овочів, які не доставляли на зону. Пригадує, що найбільше серед ув’язнених було українців – приблизно 60%.
Після звільнення, впродовж двох десятків років, його не хотіли брати на роботу навіть високопоставлені університетські друзі.
Про табірне життя Гриць Гайовий написав книжку «Мордовські цикли», а потім продовжив цю тему у книзі «Б’ю на сполох».
Сьогодні він мешкає з дружиною на дві домівки – у Києві та селі Соснівка. Є автором 6 сатиричних книг, а також повісті «Зірвані квіти».