Як би я хотів реготати! Реготати вголос!
Реготати так, аби сусіди прибігли:
- Ти чого???
Але, я не можу й посміхнутись! Не можу тому, що ще ЖОДНОГО РАЗУ, від вчорашніх «очарованих» не почув відповіді на просте й конкретне запитання:
- А чим, власне, ви були так очаровані?! Що саме змусило вас сьогодні бути «розчарованими»?!
Ви дійсно думали, що «нужно просто перестать стрелять»?
Ви дійсно думали, що «прийде весна - саджати будемо»?
Ви дійсно думали, що в резиденції житимуть «просто дети», а в Феофанію попруться всі охочі?
Ви щиро вважали, що всі «старі» - хабарники й нероби, а всі «нові» - чесні трудяги?
Ви дійсно вірили в те, що Дубінський заробив на десятки квартир та автівок, працюючи на радіо-ринку?
Ви дійсно вірили в те, що країною успішно може керувати людина, яка не має уяви про різницю між «субвенціями» та «субсидіями»?
Ви щиро були переконані в тому, що все зміниться на краще лише тому, що «всё просто»?..
Мені не шкода тебе, «мудрий український нарІд». Мені шкода моєї України, яку ти зганьбив своєю тупістю та байдужістю.
Розчаровувайся, «нарІд»! Розумнішай, «нарІд»! Мудрішай, «нарід»!
розгорнути опис
згорнути опис