Колись вона показала мені, як воно - любити слово.
Я з нею плакала, і мучилась, і боліла, але вона навчила, кожен фініш, перетворювати у старт.
Вона навчила не ворожити наперід і ніколи не плакати за минулим.
Вона навчила бути "взаємнокрасивою"
і того, що єдиний хто не втомлюється час, а ми живі - нам треба поспішати.
Потім я виросла і навчилась сповільнюватись, навчилась навіть вносити "коректури" в життя.
Та досі ладна житть і пропускати інших мимо, аби в повторах не згубить
Одне
Своє
Неповториме.
Ця жінка - моя героїня і вона дарує крила.
А я їй, в її день лише її рядки і обіцянку, що навчусь також словами діставати до душі.
З Днем Народження!
Ліна Костенко
розгорнути опис
згорнути опис
