Тарас Компаніченко live 29.01.21 10:01 PM
на концерті Пам'яті Героїв Крут.
Слова і музика Осипа Маковея. Пісня написана 2 грудня 1901 р., з нагоди сецесії українських студентів у Львові. Від часу створення "Гайдамацька пісня" зазнала значного поширення, відтак і переробок. В автографі, на картці, рукою автора написано: "Сей вірш перероблений на гірше, надруковано – в "Гайдамаках" 1905 ч. 125 з 4/4 без мого відома і підпису. Цікаво, як він туди дістався". Пісню часто друкували із суттєвими відмінностями у тексті в різних виданнях 1920-30-х рр. Буковини, Харківщини, західної діаспори та збірниках радянського періоду (див.: Погребенник Ф. "Гайдамацька пісня" ("Ми гайдамаки!") // Наша дума, наша пісня. – с. 80-87).
Ми гайдамаки, вічно однакі,
Все проклинаєм ляцкеє ярмо,
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
Ми за народ житє своє дамо!
Доки сусіди нам людоїди,
Ми гайдамаки, як були, так є,
Вже часи минули, як ми спини гнули –
І кождий з нас за всіх житє дає!
Не тішся, враже: сотня поляже,
Тисяча натомість стане до борби –
І ножі свячені на серця скажені
Наострять знов потоптані раби.
Наша присяга: правда, відвага,
Пімста за кривди люта і грізна,
Бо ми гайдамаки, месники однакі,
І за народ і смерть нам не страшна.
розгорнути опис
згорнути опис
